Garmin запатентувала нову функцію, яка попереджує зневоднення

Американська Garmin подала до USPTO заявку, у якій описала спосіб оцінювати рівень гідратації людини прямо зі смарт-годинника. Ідея базується не на таймерах «пийте кожні 40 хвилин», а на реальному аналізі кровообігу: діоди світять під шкіру інфрачервоним світлом 850 нм і 1000 нм, сенсор читає відбитий сигнал і підраховує гематокрит — частку еритроцитів у плазмі. Коли організм втрачає воду, плазми стає менше, а гематокрит збільшується — годинник фіксує це й надсилає попередження. Чим корисна ця функція, та чи справді вона революційна розберімось в статті Ябко.

Чому це більше, ніж чергове «нагадування попити»?

Розробка цікава тим, що виходить за рамки традиційних рішень на кшталт вибивання банальних нотіфікацій. Вона поєднує вже знайомий користувачам фотодіод Elevate V5 із модифікованим набором довжин хвиль та новими алгоритмами. Перед тим, як перейти до переліку технічних переваг, коротко нагадаємо: зараз у більшості годинників захист від зневоднення — це просто таймер, який не враховує індивідуальні особливості чи реальні фізіологічні параметри.

До списку ключових переваг нової методики входять такі моменти:

1. Безінвазивність. Жодних проколів чи накладних електродів — усе працює через оптику, схожу на сенсор SpO₂.
2. Прямий біомаркер. Гематокрит реагує на дефіцит рідини швидше, ніж пульс або насичення киснем, тож попередження приходять раніше.
3. Персоналізація. Алгоритм «вчиться» на базових показниках конкретного користувача, відсікаючи помилки, пов’язані з віком, статтю чи будовою тіла.

Якщо Garmin зуміє реалізувати це серійно, сучасні годинники уперше дадуть не усереднений прогноз, а справжні персональні дані про стан крові.

Кому це першою чергою потрібно?

За даними Journal of Athletic Training, втрата лише 2 % маси тіла через нестачу води зменшує витривалість на 10–12 %. Для марафонця чи велогонщика це може означати провал змагання. У повсякденному житті «приховану спрагу» плутають зі втомою або головним болем, тож точний датчик буде корисним і офісному працівнику. Проте існують технічні нюанси: сигнал на 1000 нм сильно залежить від пігментації шкіри й товщини жирового шару, а гаряча душова чи сауна можуть спотворити дані. Garmin доведеться навчити алгоритм відрізняти фізіологію від артефактів і не засипати власника хибними тривогами.

Куди рухається ринок і чому Garmin поспішає?

Перед тим, як навести прогноз щодо появи функції у серійних моделях, варто згадати конкурентів. Apple досліджує середній ІЧ-спектр для глюкометрії, Samsung готує BioActive 2.0 з датчиками провідності шкіри, а стартапи типу Nix Hydration уже продають пластирі-сенсори, хоч і одноразові. Garmin натомість ставить на еволюцію вже наявного обладнання, що може дати перевагу у швидкості виходу на ринок.

Зазначимо два базові факти: компанія традиційно тестує експериментальні функції спершу у «преміальному» Fenix, а потім у біговому Forerunner. Отож, календар майбутніх оновлень може виглядати наступним чином:

• I-II кв. 2027. Пілотна версія датчика — у Fenix 9: менші обсяги продажу, але готова авдиторія ентузіастів.
• Кінець 2027 р. Інтеграція в Forerunner — акцент на витривалих видах спорту.
• 2028 р. Перенесення до масових Vivoactive/Venu після накопичення big data й поліпшення алгоритмів.

Навіть якщо патент не стане продуктом завтра, напрям очевидний: носимі гаджети переходять від підрахунку кроків до аналізу складу крові й рухаються до великої мети — безголкового глюкометра.

Що отримає користувач — три ключові ефекти

Основні наслідки впровадження нової технології можна звести до трьох пунктів:

1. Зміна поведінки. Коли на екрані бачиш «–2,5 % води», рука тягнеться до пляшки швидше, ніж після абстрактного «пийте більше».
2. Новий галузевий стандарт. Як SpO₂ за два роки перекочував зі «фішки» у «маст-хев», так і реальний датчик зневоднення може стати must have для фітнес-годинників.
3. Медичні дані. Хронічне зневоднення пов’язують із головним болем та проблемами нирок; графік гематокриту стане новим індикатором для телемедицини.

Отож, патент Garmin демонструє, що ера «розумних» нагадувань добігає кінця. На зміну їм приходять персональні біомонітори, здатні вловити зміни у складі крові раніше, ніж ми відчуємо спрагу. Якщо компанія доведе технологію до серійного зразка й позбудеться помилкових спрацьовувань, смарт-годинники зроблять ще один крок від фітнес-трекерів до справжніх портативних медичних асистентів.