Project Indigo від Adobe змінює сприйняття фотографії на iPhone

У світі мобільної фотографії на iPhone все звикли до двох крайнощів. З одного боку — «автомат» системної камери iPhone, який за замовчуванням підіймає тіні, стискає контраст і шліфує текстуру облич — бо так «приємніше» більшості. З іншого — вузькоспеціальні інструменти на кшталт Halide, де доводиться вручну крутити ISO й витримку, а потім викачувати RAW у комп’ютер, щоби позбутися тих самих спотворень. Adobe Project Indigo задумано як третій шлях: дайте нам обчислювальну потужність Apple Silicon — і ми витиснемо з сенсора максимум динамічного діапазону, але залишимо кадру природний вигляд «зі скриньки». Точніше, залишимо вам право обрати, який вигляд буде «природним».

Стеки без компромісів: як 32 підекспоновані кадри збираються у «відкритий» RAW

Штатна камера iPhone знімає 9–12 кадрів, накладає Smart HDR, а потім конвертує все в HEIC, де вже немає ні справжніх тіней, ні фактури шкіри. Indigo йде глибше: до 32 коротких експозицій, причому з відхиленням у «мінус» — замість того, щоб тягнути світлі ділянки вгору, застосунок зберігає деталь у найяскравіших точках. Алгоритм спершу вирівнює рух між кадрами, далі складає «суму» без проміжної компресії й лише потім пропонує зберегти результат як JPEG або — і це головне — DNG, де об’єднання вже зроблено. Отриманий файл важить 15–18 М,, але містить суттєвий запас гнучкості: три–п’ять стопів по тінях і близько двох по хайлайтах. У Lightroom Mobile такий RAW тягнеться без кольорового шуму навіть при ISO 1600.

Фізика проти нейромереж: «правдива» суперроздільність і довгі витримки без штатива

Зум на смартфоні досі був компромісом: або дворазовий кроп із матриці, або «шарплені» 48 Мп із софтовою домальовкою деталей. Indigo використовує те, що маркетологи Samsung називають hand-held super-res: ваші природні мікро-рухи під час зйомки створюють у кожному кадрі субпіксельне зміщення. Алгоритм порівнює різницю, вираховує реальний паралакс і складає кадр розміром 24 Мп з текстурою, наближеною до оптики 3×. Та сама математика лягає в основу Long Exposure: 8–10 підекспонованих кадрів зшиваються в еквівалент двосекундної або п’ятисекундної витримки, причому кадри «закріплюються» по точках контрасту; у результаті тротуар залишається різким, а хвіст автомобільних фар перетворюється на плавний світловий струмінь.

Одне дотикання до Lightroom — і вся метамістика під рукою

Adobe позиціонує Indigo як «камеру-редактор у два кроки». Шар інтерфейсу Share to Lightroom прописаний у самій логіці зйомки: створений JPEG чи DNG відкривається у вкладці Import разом із XML-метаданими. Lightroom «розуміє», чи це HDR-версія, чи SDR-оригінал, підтягує профіль «Adobe Indigo Neutral» і дає повзунок Preset Strength, щоб змішувати варіанти. Якщо фотограф знімає репортаж, достатньо зменшити силу профілю й отримати більш традиційний вигляд. Якщо ж ідея — показати весь «кінематограф», лайтрумівський Color Grading додає м’яку плівковий ефект чи контрастну тінь у два кліки.

Платформа для експериментів: як Labs-функції стають мейнстрімом

Indigo — це ще й демонстратор того, що завтра з’явиться у Camera Raw на десктопі. Уже сьогодні в меню захована опція Remove Reflections. AI-модель визначає шар віддзеркалення на склі, зчитує маршрут основного променя й прогнозує «чистий» піксель під ним. На практиці це означає, що фото скульптури з музею крізь вітрину очищується від зайвих відблисків за 2–3 с, а тоді передається в Lightroom як окремий шар «без світіння». Далі — обіцяють «активні LUT-и», які автоматично адаптують палітру під тип шкіри чи час доби. Це класичний підхід Adobe Labs: спершу вузький безкоштовний майданчик, потім найуспішніші алгоритми переносяться в підписні продукти.

Чому саме зараз і чому саме iPhone

iPhone 15 Pro та 16 Pro із чипами A17 Pro дають обчислювальну віддачу, яку раніше бачили лише на M-серії iPad. Саме тому Indigo стартує з iOS: одна секунда на складний стек — це прийнятно для мобільного сценарію. Android-світ фрагментований, тому Adobe не готова гарантувати однакову швидкість на Snapdragon 8 Gen 1 і на Dimensity 8200. Та назвати застосунок «закритим» не можна: команда прямо каже, що якщо з’явиться достатня кількість однаково потужних Android-девайсів, порт відбудеться, — адже обчислювальна фотографія не має жити лише у межах однієї платформи.

Чи варто міняти свої звички прямо зараз?

Indigo не вбиває нативну камеру iPhone і не відбирає хліб у Halide; він пропонує «третю кнопку» між поняттями «повністю автоматично» й «повністю вручну». Знімати стає цікавіше вже тому, що під рукою з’являється реальний вибір: класичний Apple-вигляд для соцмереж, «криворучний» RAW для тонкої обробки або Indigo-RAW, де левова частка рутинної чистки зроблена одразу. І якщо сьогодні це безкоштовний експеримент, то завтра — ймовірна нова парадигма: смартфонна камера, яка перестає соромитися своєї «комп’ютерності» й відверто співпрацює з фотографом, а не підмінює його рішення шаблонним HDR-грімом. Як мінімум варто спробувати, аби через рік сказати: «Я ще застав часи, коли Indigo був у Labs і роздавався даром».