-max-100.jpg.webp)
Що вигідніше: перший iPhone чи акції Apple?
Інформаційний ресурс RT вирішив підрахувати, що могло б принести більший прибуток: покупка оригінального iPhone 2G або ж акцій Apple у далекому 2007-му році, і подальший продаж їх вже у 2018 році. Отож, у кінці червня 2007 року акції Apple Inc. вартували 17,50 доларів за одиницю або 21,1 доларів при перерахунку на сьогоднішній день (звісно з урахуванням інфляції). У кінці грудня 2018 року вартість "цінного паперу" склалаб 171 долар. Тобто за 12 років акції піднялись у ціні в 8 разів.
У тому ж 2007-му iPhone 2G коштував 499 доларів (у перерахунку на сьогодні близько 602,9 зелених). Колекціонери у 2019-му можуть знайти повністю запаковану коробку зі першим смартфоном за 7500$, тобто ціна виросла у захмарні 12 разів. Висновок зробити легко - звісно, що вигідніше придбати "залізо", і продати його, як раритет одному з фанатів через кілька років.
"Ця людина не існує"
Спеціалісти та дослідники з компанії Nvidia протягом двох років працювали над системою штучного інтелекту, яка дозволяє генерувати обличчя людини з кількох зразків. Для демонстрації можливостей "інтелекту" створили односторінковий сайт під назвою «Ця людина не існує». Під час кожного оновлення сторінки ви побачите нове обличчя. Часом трапляються химери, адже система ще на стадії розробки, і під час своєї ж роботи активно самонавчається. Процес можна побачити у відеоролику.
Псс.. Копірайтер не потрібен?
Нейромережі найближчим часом можуть відібрати роботу у копірайтерів, редакторів та журналістів. Компанія OpenAI, до числа інвесторів якої входить Ілон Маск, опублікувала заяву про завершальний етап створення воістину революційної системи штучного інтелекту, що здатна з легкістю створювати новини і художні твори.
Отримала технологія дивакувату назву «deepfakes for text» і по суті є модерновим і мегавдосконаленим генератором повноцінного тексту. Поки спеціалісти OpenAI поки не мають в планах оприлюднювати результати досліжень чи доступи до нейромережі, адже остерігаються використання у неправомірних цілях. Зловмисники можуть використовувати нейромережу у швидкому наповненні інформаційних ресурсів фейковими новинами та статтями.
